Продовжуємо знайомити з номінантами Конгресу ІКЧФ у Кракові. Звання міжнародного майстра присвоєно Ярошенку Юрію Трохимовичу. Ось що він повідомив про себе.
«Народився 22 грудня 1950 р. в с.Вертіїївка, Чернігівської обл. Шахами «захворів» у 1960 р., слідкуючи за матчем Ботвіннік-Таль. У той час преса приділяла шахам багато уваги, публікувались огляди, партії, діаграми. Помітивши мою зацікавленість, батько пояснив основні правила шахів та подарував книгу «Шахматы» И.Майзелиса.
Це і були мої перші «шахові університети». На жаль, шахового життя у нашому селі було замало. Можна згадати лише виїзд на районні змагання серед учнів (2 місце) та 2 місце у конкурсі розв’язання шахових задач газети «Зірка». Далі – навчання у медучилищі, служба в армії, медінститут – основна увага була приділена навчанню, шахами серйозно не займався, хоча періодично і брав участь у змаганнях (був чемпіоном медучилища, грав за збірні в/ч та курсу медінституту).
У 1983 р. попала на очі книжечка «Шахматный ход по почте», автор В.П.Серый. На той час я саме захистив кандидатську дисертацію і вирішив зробити собі подарунок – пограти в шахи за листуванням. Почав з турніру 2 розряду ОШШК. А далі пішло-поїхало… Виконав послідовно всі кваліфікації, включно до майстра спорту України (2004 р.). Паралельно захистив дисертацію на наукову ступінь доктора медичних наук. Правда, у внутрішньо українських змаганнях у 1996-1999 рр. був змушений зробити паузу у зв’язку зі стажуванням у Північно-Західному університеті (Чикаго, США). Зате у США вперше познайомився зі грою за листуванням з допомогою електронної пошти. Повернувшись в Україну, разом з Саєнко О.А. та Андрющенко М.М. організували перші турніри електронною поштою. Між іншим, у цих турнірах грали наші майбутні гросмейстери та майстри ІКЧФ Бубир О.М., Бубир С.А., Саєнко О.А., Селянчин М.П., Шеретюк А.О. та інші.
На міжнародній арені грав за збірну України як в товариських зустрічах, так і о офіційних змаганнях (півфінал командної першості Європи, Слов’янський Кубок, Кубок Дунаю).
У турнірі International Malopolska Cup A-1 виконав першу норму ІМ, у турнірі Walter Muir Memorial "B" вдалося зайняти 1 місце, виконавши вдруге норму ІМ та норму SIM.
У своєму становленні, як шахіста-заочника, багато в чому завдячую спілкуванню з Котенком Георгієм Яковичем, сеньйор-майстром ІКЧФ, цікавою та різносторонньою людиною, який своїм прикладом показував, як багато треба працювати для досягнення успіху у заочних шахах». |
Як повідомлялося раніше Конгрес ІКЧФ у Кракові присвоїв звання міжнародного майстра серед жінок Саєнко Аллі Павлівні.
Алла Павлівна народилася в м.Херсон у1941 році. За фахом – викладач музичної школи. Любов до шахів прищепив її чоловік Саєнко Олег Андрійович, міжнародний майстер спорту з заочної гри в шахи. У Алли Павлівни спортивна сім’я. І чоловік, і син – колишні працівники органів МВС, зараз обидва на пенсії. Син Ростислав – володар чорного пояса з бойових мистецтв, чемпіон України, заслужений тренер України з кікбоксінгу. Зараз працює тренером з цього виду спорту.
Саєнко А.П. вдало зіграла на першій дошці у складі збірної команди України у фіналі 9-ї Олімпіади світу з шахів серед жінок та в міжнародних турнірах BdF/Diamant/ 03/04, в одному з яких вже виконала норму GM ICCF сереж жінок, а інший турнір ще триває.
Бажаємо Аллі Павлівні нових здобутків!
|

Народився я 2 червня 1959 року. Батьки були вчителями, вчився я добре, школу закінчив з однією четвіркою – з англійської мови. Батько навчив грати в шахи коли я закінчив третій клас. Вдома не було жодної книги з шахів, і коли почався знаменитий матч Спасський- Фішер в 1972 році, я самостійно вивчив шахову нотацію і дивився партії в газеті "Известия". А далі все як у багатьох радянських людей- інститут, служба в армії ( служив 2 роки молодшим офіцером). В цей час почали з'являтися в вільному продажі шахові книги і звичайно моя бібліотека почала збільшуватися. В 1984 році я виконав норму кандидата в майстри спорту з шахів , тоді дізнався про змагання з заочних шахів. В ті часи в шахи за листуванням грали тисячі шахістів, змагання проводили кілька клубів Радянського Союзу- найбільш відомі Одеський і Московський клуби.
Перший заочний турнір – півфінал 14 першості України пройшов на "УРА". Мене включили в турнір з рейтингом 2200 як кандидата в м\с, всього зіграв 16 партій- 12 перемог і 4 нічиї. Це додало 60 пунктів рейтингу. Далі були два старта в 14 і 15 фіналах першості України, але обидва рази в призери попасти не вдавалося- 5 місце. Є кілька причин - брак досвіду, відсутність літератури, і головне - брак часу ( мені доводилося кожен день їздити в інше місто на роботу- а це 55 км туди і стільки ж назад). Далі було багато турнірів, пам'ятаю перший товариський матч Україна-США на 55 дошках , я грав на 13-й. На початку 90-х років стартував в в першості Європи (турнір Higher) , легко виграв його, але запрошення грати далі так і не прийшло.
Пізніше я взнав, що наша країна не заплатила внесків в ІКЧФ і не попросила ні Росію, ні Польщу представляти її інтереси. Звичайно було дуже шкода.
Але через рік прийшло запрошення стартувати в кубку ІКЧФ. Я виграв чвертьфінал, півфінал ( а проходили далі тільки переможці турнірів) і попав в фінал. В фіналі кубку була норма міжнародного майстра (IM) -тоді ще не було SIM-, я взявся за виконання норми і легко виконав.
Часи тоді були важкі- не вистачало грошей на закордонні листи, тому я партію з німцем Хофштеттером здав після дебюту зразу. В цьому фіналі був ще один випадок- в рівній позиції з німцем Стаудлером я зробив можливий хід королем 7767 чисто помилково записавши його на листі, а думав зіграти 7776 ( Крg6). Лишився без пішака, і програв, а суперник вислав мені 20 марок, важко сказати про цей його мотив.
Це був мій останній програш ( в далекому 2000 році).
А відродити заочну гру поміг мені Єременко Андрій Вікторович, який запросив зіграти в меморіалі Богатирчука. Дуже цікавий і змістовний турнір (+4) і перша норма Гм виконана.
Окремо треба сказати за Олімпіаду. Збірна України раніше ніколи не грала в фіналах Олімпіади. І коли капітан збірної 17 Олімпіади Бубир О.М. запросив зіграти за збірну, то я з радістю погодився. Ми дуже вдало пройшли сито відбору і навіть випередили збірну Іспанії за додатковими показниками.
Нещодавно я закінчив турнір WCCC2807, де завоював право грати в фіналі особистої першості світу, турнір почнеться в червні 2011р. |

Уродженка м. Кошалін, Польща.
Громадянка України.
В шкільні роки м. Вільнюс (Литва) відповідальне відношення до спорту привили професійні викладачі Алдона Едуардівна (вчитель фізичного виховання), класний керівник, вчитель литовської мови Ірена Юріївна.
Неодноразово була переможцем республіки Литви, призером першості Прибалтійських ігор з фехтування (рапіра). Ускладнення після грипу в подальшому призвело до 5 операцій на ноги та неспроможність виступу у змаганнях фехтування.
Однак, своє захоплення грою в шахи зі шкільних років оставило значний слід в подальшому моєму житті. Чемпіонка з шахів першості загальноосвітньої школи в Вільнюсі, переможець командних шкільних змагань "Ладья" республіки Литва.
Потім чемпіонка економічного факультету з шахів ВУЗа м. Донецьку.
В составі збірної команди інституту переможці Донецької області з шахів ("СК Спартак").
Успішно захистила роботу магістра на тему: "Адміністративне управління з урахуванням гендерної демократі" Національної Металургійної Академії України (м. Дніпропетровськ). Отримала диплом магістр-менеджер "Адміністративне управління".
Як член правління Дніпропетровської обласної спілки жінок проводжу роботу в комітеті правового захисту жінок на громадських засадах.
Разом з іншими громадськими організаціями, особливо з профспілками, координуємо роботу з проблемних питань суспільства.
Кандидат у майстри спорту України з шахів, неодноразова грала в турнірах за листуванням в 90 -х роках ХХ століття, була переможцем чемпіонату Дніпропетровської області за листуванням, перемогла у шаховому турніру за листуванням (ел.пошта) UKR/C24/gf2 2006 року, виступала в турнірі UKR-C24/sf4 2009 року.
Національний суддя з шахів.
В составі суддівської колегії працювала з корифеями суддівства з шахів- Антонова Р.М., Баданкин В., Седляр Ю.П., Товчига О.Г., Люблінський, Люблінська, Гергель В.П. в різних містах України - Львів, Винниця, Краматорськ, Алушта, Євпаторія, Харків, Сімферополь, Полтава та інших. З метою популяризації спорту, шахів серед різних прошарків населення України і за проханням профспілок аграріїв, організовувала та проводила шахові турніри серед учнів сільських шкіл Полтавської, Івано-Франківської областях, серед ветеранів спорту.
В якості головного судді постійно проводжу змагання з шахів серед збірних команд сільських районів Дніпропетровської області ФСТ "Колос" АПК України (аграрно-промисловий комплекс), журналістського спортивного Центру "ТРИГОЛ", чемпіонату Дніпропетровської області з шахів за листуванням.
Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами за свою громадську діяльність, у тому числі популяризації спорту, Жовтневим, Кіровським, Ленінським райвиконкомами міста Дніпропетровська; Подяками, грамотами за активну громадську діяльність, популяризацію спорту серед сільського населення від Всеукраїнської незалежної профспілкою аграріїв України; грамотою від СК "Локомотив", грамотою за публікації спортивної тематики від Всеукраїнської Спілки журналістів Дніпропетровської області. Активно співпрацюю з журналістським спортивним Центром "ТРИГОЛ".

|
Чемпіон України по заочним шахам в особистому заліку (2000) і командному (ХІІІ КЧУ) Майстер спорту України (2000)
Народився 23.01.1959 р. в Кривому Розі на Дніпропетровщині.
Закінчив Криворізький гірничорудний інститут. З 1981 року мешкаю в м. Олександрія Кіровоградської області. Працюю інженером на електромеханічному заводі (ВАТ НВО "ЕТАЛ"). Був чемпіоном м.Олександрія та Кіровоградської області. Паралельно граю і в очних змаганнях різноманітного рівня, серед яких є і опен-турнір FIDE. За листуванням граю з 1995 року. |
|
|