|
  
  
Анастасія Вовк (Гуцко) народилася 27.06.1985 у місті Антрацит Луганської області Жіночий міжнародний гросмейстер (2006) Чемпіонка України серед дівчат до 18 років (2003) Бронзовий призер командного чемпіонату Європи серед дівчат до 18 років (2003) у складі збірної України Призер міжнародного гросмейстерського турніру «Феміда — 2003» (Харків) Переможниця серед дівчат 2-го міжнародного молодіжного турніру “До вершин майстерності” (2004) Срібний призер серед жінок міжнародного турніру пам’яті Володимира Калужина (2011) Перше місце серед жінок у меморіалі Володимира Ельянова зі "швидких шахів" (Харків, 2015) Авторка книги для дітей «ВірШахи» Гросмейстерська шахопоезія Анастасії Вовк - Шановна Настя! Розпочнім з нещодавнього книжкового фестивалю на ВДНГ в Києві. Там фото як хлопчик захоплено читає твою книгу визнано найкращим! Розкажи як все це починалося, твоя любов до шахової поезії. Як ти стала письменницею? - Поезію я люблю і пишу змалечку. Вірші для дітей самі стали приходити до мене з народженням сина. Багато з них взяли до друку дитячі журнали. Потім я почала розповідати синові про шахи, і виявилося, що віршована форма подобається найбільше, особливо коли це ціла весела історія. Вірш «Заснули шахи» навіть став у нас передсонним. Тож я згадала свої дитячі мрії про цікаву шахову літературу і поєднала все у книзі «ВірШахи». - Знайомство на фестивалі з відомим журналістом, письменником й видавцем Дмитром Чекалкиним спонукало тебе на нові плани? - Авжеж! По-перше, «ВірШахи» тепер продаватимуться і у Книжковому клубі Дмитра Чекалкина. По-друге, розмова з паном Дмитром, як надзвичайно розумною та працьовитою людиною, мотивує і надихає до творчості. А у читацьких планах маю нову книгу Дмитра Чекалкина «Людський фактор-3», усі примірники якої, до речі, розкупили на Форумі видавців у Львові. Після тривоги Смерть залітає до мене, тягне з ліжка додолу, Каже: «Збирайся швидше, час на прийом до Престолу». Мружиться з осудом, ніби чекає покути, Чухає спину косою, питає: «Чому ти не взута? Попереду шлях тернистий, буду цілком відверта. Хіба ти не знала, що маєш сьогодні померти?» Дивлюся на босі пальці, піжаму, що вкрита пилом: «Пробач, я ж іще молода, моя чорнокрила. Уперше не чула тривоги, втома була засильна, Радіймо, що ноги є, просто піду повільно». Смерть оглядає кімнати: «А що воно тут за діри? Хоч не моя справа, та дивний дизайн квартири». Це, моя гострокоса, моcковcькa ракета зробила. Можу сказати більше, та ти давно збайдужіла. Гостя вивчає термос із учорашнім чаєм: «Так ось чому так багато роботи ночами. А що знаєш, що вмієш, чим можеш мені згодиться?» Знаю: вбиває московія, бо ми українці. Вмію любити своїх і вірити в них запекло. Можу мocковитiв лічити у пеклі. Смерть дістає сувій: довгий, як ніч без відбою: «Ставлю тебе у чергу, потім прийду за тобою. Пеклу ти не потрібна, для Раю занадто мстива. Нащо мені цей клопіт, якого я не просила». Смерть буркотить і зникає у довибуховій тиші. Мій порятунок відкуплено — тими, хто любить більше. - Ти вже не так часто граєш у шахових змаганнях, як раніше? - Майже не граю з часів ковіду. Спочатку були карантинні обмеження, а у 2022-му році росія розпочала повномасштабну війну проти нас, і вже було не до турнірів. Ще у 2021 році в мене народилася друга дитина, і я досі не готова лишати її саму надовго. До того ж зараз у мене в пріоритеті написання нових книг, а не змагання. - А чи грала ти колись за листуванням і як ти ставишся до подібної гри тепер, коли комп'ютери з легкістю перемагають найсильніших чемпіонів... - Грала давно, коли відправляли паперові листи, без жодних комп'ютерів. У цьому був особливий шарм, кожен лист мав відбиток особистості відправника. Але, як не соромно зізнаватися, той єдиний турнір не дограла, бо він дуже затягнувся, а графік «живих» змагань був щільним Знаю, що зараз відповіді приходять швидко, але дозволено залучати шахові програми. Для мене це більше про змагання комп'ютерних потужностей. - Зараз у Грузії відбувається командний чемпіонат Європи. Ти слідкуєш за цим змаганням? А з ким з його учасниць з України та інших країн Старого Світу ти грала? - Слідкую за результатами наших збірних. Здається, грала з усіма, крім Наталі Жукової та наймолодшої учасниці команди Божени Піддубної. З Інною Гапоненко була нічия на Чемпіонаті України у 2015 році у Львові. - Ти жила у Харкові. А потім переїхала до свого чоловіка до Львова. Добре знаєш як розвинуті шахи в Києві й Одесі. То яке місто у нас є шаховою столицею? - Складне питання. Думаю, зараз за пальму першості змагаються Львів та Київ. Якби не війна, нарівні з ними міг бути Харків. Але постійні обстріли змусили багатьох переїхати. - Ти активно цікавишся політикою й дуже патріотично висловлюєшся на підтримку України в цій божевільній війні з фашистською росією... - Звісно, не можна мовчати, треба доносити правду всіма можливими засобами. У березні 2022 був відкритий лист від ФШУ до ЄШС щодо нападу росії на Україну, який я підписала. Також підпишу й інші листи, особливо щодо відставки колишнього віце-прем'єра рф Дворковича з посади президента ФІДЕ. На Форумі видавців у Львові мала невелику розмову з журналістами із Франції, які приїхали до нас вже вдруге. Говорили не лише про книгу, а і про нашу вйну. Тішуся, що розумні люди бачать справжнє обличчя росії та її подальші загарбницькі наміри. - Знаю що ти надсилала посилки на фронт до наших героїчних військових ЗСУ й дарувала їм шахи! - Шахи дарувала ще давно, до повномасштабного вторгнення — відправляла разом з посилками. Потім про шахи ніхто не просив, і я розумію чому. - Загальновідомо, що все-таки жінки поступаються силою гри в шахи чоловікам. На твою думку, чому так?.. - Щоб стати у якійсь справі найкращим/найкращою, треба повністю присвяти себе їй. Думаю, через поширені стереотипи дівчата від початку сумніваються, що зможуть забезпечити себе лише шахами і паралельно опановують інші професії. Жіноча багатозадачність дозволяє це, але забирає шаховий потенціал. Кажу, як людина, що вивчилася і на економіста, і на юриста, працювала помічником аудитора та адвоката. Юдіт Полгар та її родина не мали сумнівів, і в них усе вийшло. Заснули шахи на столі Заснули шахи на столі, Хоча мені не спиться. Сплять гордовиті королі В закритій шахівниці. Тура у сні ховає сміх, Вона серйозна пані. І кінь заснув, гроза усіх, Коли стриба в тумані. І сплять слони, знавці атак, Що дали бій «грозі». Заснули всі, і лиш пішак Крадеться... у ферзі! - Постав цих видатних шахістів у порядку своєї симпатії, починаючи з найулюбленішого - Таль, Фішер, Іванчук, Алехін, Капабланка, Карлсен, Штейн, Каспаров, Корчной, Ельянов. - Звісно, що найбільше я симпатизую сучасним українським шахістам — Василю Іванчуку та Павлу Ельянову. Потім Леонід Штейн, Фішер, Карлсен, Капабланка, Алехін (грала колись його захист), Таль, Каспаров, Корчной. Бліцанкета 1. Улюблена риса характеру в людині — доброта 2. Ваша домашня тварина — зараз немає, але раніше був кіт 3. Чи вірите астрологічним прогнозам — ні 4. Улюблене чоловіче ім'я — Юрій 5. Улюблене місце відпочинку — ліс 6. Найкрасивіше місто світу — Венеція 7. Улюблені місця в Києві — Поділ 8. Улюблений вид спорту — шахи 9. Улюблена телепередача — немає 10. Улюблений фільм — у дитинстві були «Зоряні війни», зараз претендентів занадто багато 11. Улюблені співак і співачка — немає 12. Улюблена пора року — літо 13. Улюблене свято — Різдво 14. Улюблені квіти — чорнобривці 15. Театр чи кіно — кіно 16. Улюблена страва — борщ 17. Улюблений напій — чай 18. Улюблений стиль одягу — кежуал 19. Улюблений колір пристрасті — фіолетовий 20. Які знаєте іноземні мови — англійська 21. Фунікулер чи річний трамвайчик — річний трамвайчик 22. Улюблений вислів — Роби, що маєш, і будь, що буде 23. Який ваш улюблений кумир — у кожної хорошої людини є чому повчитися 24. Ви щось колекціонуєте — монети з подорожей 25. Кава чи чай — чай 26 Яка мелодія стоїть на вашому телефоні — надійний спосіб розлюбити пісню — поставити її на дзвінок. Тому в мене щось з пропозицій телефону. 27. Улюблений український політик — Софія Федина 28. Побажання нашим читачам — мирного життя без росії 29. Мрія на цей рік — завершення війни, а ще щоб продався увесь наклад «ВірШахів», тоді зможу максимально донатити 30. Розкажіть свій улюблений анекдот — анекдот найкращий, коли пасує до ситуації, як часник до борщу. Анекдот без контексту, як і часник, гірчить. «ВірШахи» — книга, що розважить і захопливо пояснить основи шахової гри. На вас чекають віршовані історії про королівську ворожнечу, сумну туру, улюблену літеру коня, найбільший страх короля та багато інших. Вірші з кольоровими ілюстраціями на всю сторінку, завдяки яким шахові фігури стають зрозумілими та цікавими героями. До кожного вірша на сусідній сторінці є поступове розкриття теми з шаховими діаграмами. Книга буде цікавою як дітям, що ще не знають правил шахової гри, так і прихильникам шахів із досвідом. Рекомендована Львівською обласною шаховою федерацією. Авторка — Анастасія Вовк, міжнародний гросмейстер з шахів серед жінок, майстер спорту України. Авторське виконання! Насолоджуйтеся!
https://www.youtube.com/watch?v=zCz4HEM6RJA&t=130s Дмитро Нагорний
|