1. Звернутись, наприклад, до Асоціації українських банків, або до великого банку (такого, що має багато регіональних відділень), або до інших асоціацій, корпорацій, холдингових компаній з пропозицією провести чемпіонат (командний або особистий) із заочних шахів між окремими банками, підприємствами або регіональними структурними підрозділами або їх співробітниками. За результатами турнірів переможцям будуть присвоєні розряди. Звичайно, звертатись варто лише до досить багатих організацій, а також до тих людей у них, про яких відомо, що вони цікавляться шахами.
3. У зв’язку з наступними парламентськими виборами можна було б реалізувати таку схему.
В парламенті є чимало шахістів, колись проводились між ними змагання. Можна вийти на цих депутатів-шахістів, а також на “Голос України” (газета Верховної Ради) або якесь інше видання з такою пропозицією:на сторінках газети починається матч між прихильниками двох партій. Ті, хто збираються за них голосувати, присилають ходи (поштою, телефоном, електронною поштою). Текст партії з шахово-політично-гумористичними коментарями публікується в газеті. Так робиться 15 – 25 ходів (скільки встигнуть до виборів). Далі, вже після виборів, цю партію дограють як консультаційну депутати від цих партій, які будуть обрані. Якщо вдасться це добре “розкрутити” – може навіть йти мова про турнір за участю 3 партій (блоків). Можливо, найвигідніше буде звернутися з цим до партій малопопулярних, але порівняно багатих, нещодавно створених, які будуть чіплятись за найменшу можливість підвищити свою популярність.
4. Подібним чином (як у п.3) організувати матч, наприклад, між прихильниками двох видів пива. Наприклад, уявимо, що на сайті виробника пива “Оболонь” може з’явитись оголошення: “Докажи, что ты умнее того, кто пьет “Славутич”!” На сторінках, наприклад, якогось автомобільного журналу може проводитись (і коментуватись) партія між власниками “Мерседесів” та “Жигулів” (звичайно, ще краще було б – “Мерседес” проти “Запорожця”, але здається, останні лишились тільки в анекдотах), на сторінках спортивного видання – футбольних болільників “Динамо” і “Шахтаря”.
Загальна ідея: вибираються дві групи людей у тій чи іншій сфері суспільного життя, суперництво яких може викликати якийсь інтерес (політичний, гумористичний чи інший).
Звичайно, нема впевненості у тому, що все це вдасться реалізувати, особливо пункти (1) і (2). Пункти (3) і (4), можливо, мають більше перспектив, але вимагають чималих зусиль, перш за все – на пошуки небайдужих до шахів та достатньо впливових людей у тих структурах, які розглядаються як можливі суперники у матчах.
Валерій Вікторович Постоловський
vp@gala.net
листопад 2005 р.