Стартувало масове змагання 15-й Кубок ICCFсеред ветеранів 15th ICCF Veterans World Cup. 520 учасників розбиті на 40 груп по 13 учасників у кожній. Наші 14 ветеранів зробили записи у 28 турнірних груп. Самий титулований ветеран - Валерій Ханас зі Львова, в активі якого золота медаль за перемогу у 12-му Кубку та дві срібні у 9-му і 11-му Кубків, зробив рекордні 8 записів у групи preliminary. Чи потягне Валерій нагрузку відзразу у 96 партіях? Мабуть, він має свої секрети, адже у півфінальну стадію можна зарядити участь у 2-х групах і шанси на вихід у фінал зростають удвічі.
  Серйозні наміри пройти першу стадію також мають Андрій Баранюк, Ігор Кочан, Микола Сазонов, Володимир Герасимчук, які зробили по два записи у турнірні групи.
  У півфінальну стадію виходить переможець кожної групи, але тільки у випадку позитивного результату.
  Бажаємо успіху нашим ветеранам!

Тріумф двома складами шахової збірної України!
Чоловіча збірна України - чемпіон Європи! Жіноча - віцечемпіон!!!
Якби на першості Європи був приз як на Шаховій олімпіаді за перемогу двома складами - «Кубок Нони Гапріндашвілі», Україна б стала найкращою!

Колись були часи, що наша футбольна збірна мала у своєму складі майже всіх киян, а в складі шахової збірної їх не було жодного. А зараз все навпаки, своєрідне рокіровання - жодного киянина не було в складі футбольної збірної України у ряді останніх матчів й абсолютна більшість у складі шахової збірної на командному чемпіонаті Європи, який щойно завершився в грузинському Батумі. Ось така аналогія гри мудрих з грою мільйонів...

Склад нашої чоловічої збірної був таким: Руслан Пономарьов (2622), Андрій Волокитін (2628), Антон Коробов (2616), Ігор Коваленко (2669), Ігор Самуненков (2550), Тренер Олександр Бєлявський.
Жіноча команда: Юлія Осьмак (2478), Анна Ушеніна (2409), Інна Гапоненко (2333), Наталія Жукова (2305), Божена Піддубна (2265), Тренер Михайло Бродський.
Не було в складі чоловічої збірної найтитулованіших наших гросмейстерів Василя Іванчука, який потужно грав у цьому році й мав багато перемог та Павла Ельянова, який на сьогодні має другий рейтинг серед українських шахістів...
У жінок не було вже вкотре наших лідерок сестер Анни й Марічки Музичук, володарок титулу олімпійських чемпіонок і всіх трьох видів шахової корони чемпіонок світу...
Не було у складі нашої збірної й чемпіонки олімпіади Наталії Букси, яка нещодавно стала Мамою. Дивно, але її прізвище, чомусь зникло зі списку рейтингу українських шахісток. Враховуючи на те, що чоловік львів'янки відомий азербайджанець, а саме ця країна натуралізувала найбільше українок у спорті — Інна Осіпенко-Радомська, Марія Стадник, Ірина Кіндзерська та інші, а саме львів'янки — Ірина Чолушкіна, Зоя Лельчук, Катерина Лагно та інші, найбільше зраджували неньку... З острахом подивився на склад жіночої збірної Азербайджану. Ні Буксу, а ні Мамедову, а це прізвище чоловіка Наталії не знайшов. Щоправда, була Маммадова, але Гюльнар...

Можливо на ці та багато інших запитань керівники ФШУ дадуть відповідь на своїй дебютній пресконференції? Адже ще жодного разу подібного спілкування з журналістами за кілька років їх правління не було. А також хай скажуть, чому жодного разу не було трансляції партій збірної України з коментарем нашою рідною українською мовою на українському сайті?..

Змагання відбувалося дев'ять турів за швейцарською системою. Наші збірні встигли за цей час зіграти з усіма найсильнішими своїми суперниками, з поміж яких були — Грузія, Болгарія, Нідерланди, Польща, Азербайджан, Сербія, Англія, Вірменія, Німеччина. За рейтингом наші команди в такому складі не були фаворитами. Жінки — треті, а чоловіки ще нижче — дев'яті. Але усе вирішувалося за шахівницями.

До передостаннього туру наші команди йшли без поразок. І тут в матчі з Азербайджаном той самий Рауф Мамедов у складі їх збірної обіграв Андрія Волокітіна. Якби львів'янин переміг у тій партії наша збірна за тур до закінчення змагання ставала б чемпіоном! Ось така була ціна цієї партії... Це була єдина перемога Мамедова на цій першості... За пару годин наші футболісти взяли реванш в Азербайджану!
У цьому ж передостанньому турі, наші чарівні жінки виграли у господарок і позбавили головних фавориток можливості стати вдома чемпіонками. Долю матчу вирішила перемога киянки Юлії Осьмак над лідеркою грузинок Нані Дзангідзе!

Як часто буває в таких змаганнях все вирішував останній тур де за рівністю набраних очок рахували додаткові показники, своєрідний фотофініш. Наші обидві збірні мали дуже гарні шанси на нагороди - від бронзових медалей до золотих. Чоловіки грали з Англією, а жінки з Вірменією. Останній тур почався дуже рано, навіть за грузинським часом. Відомо, що переважна більшість шахістів встає перед обідом і лягає спати дуже пізно.
Легендарний Міхаіл Ботвинник не виграв у своєму житті жодної турнірної партії яка починалася у першій половині дня. Щось подібне відбулося і з Юлією Осьмак, яка на першій дошці дуже швидко програла. Добре, що наша наймолодша учасниця киянка Божена Піддубна зрівняла рахунок і доля матчу була в руках найтитулованіших наших чемпіонок Анни Ушеніної та Наталії Жукової, які блискуче зіграли на цій першості. У підсумку матч завершився унічию й ми з медалями! Але якими? Чекаємо як закінчать інші.
У чоловіків ми контролюємо матч з Англією, і якщо Сербія переможе Азербайджан, то наші шахісти будуть чемпіонами! Програє лідер Азербайджану Мамедьяров і Сулейманов й безнадійна позиція у... Мамедова. У цей час у наших на трьох дошках дещо краще... Шістнадцятий чемпіон світу киянин Руслан Пономарьов закрив першу дошку, не програвши жодної партії! Чекаємо час тріумфу... Полячки перемагають Азербайджан і стають переможницями! Срібло чи бронза в України залежить від Німеччини яка грає з Болгарією й невдало. Жіноча збірна України посідає друге місце на командному чемпіонаті Європи! Єдиною командою чемпіонату яка не програла жодного матчу була наша жіноча збірна! Харків'янка Анна Ушеніна виграє золоту медаль на другій дошці. Одеситка Наталія Жукова срібну на третій, а у Божени "срібло" серед запасних! Браво!
Все, програє Азербайджан і перемагає наш юний киянин Ігор Самуненков, який виграв й свою дошку запасних! Супер! Чудово! Браво!
Блискуче й неймовірно зіграв на цій першості й виграв змагання на своїй дошці киянин, боєць ЗСУ Ігор Коваленко! Фантастика! З війни до чемпіонства!

Також у Батумі відбулася Генеральна Асамблея Європейського шахового союзу. На жаль, з поміж сорока делегатів країн Європи не знайшлося жодного який би поцікавився, а чому в першості Старого Світу грають збірні команди які не представляють країни, а лише її частини. Якщо Англія є родоначальником футболу, найпопулярнішої гри у світі, то батьківщиною шахів є Індія... То чому ж у шахах немає національної збірної Великої Британії?..
До речі, Індія, яка зараз має чемпіона світу та є олімпійські чемпіони, яких найбільше серед лідерів світового рейтингу, програла всуху матч збірній США - 0:5, а їх легенда Віші Ананд програв матч у "шахи Фішера" Гаррі Каспарову. Виглядає, що великий друг України у свої 62 роки міг би грати на першій дошці збірної Хорватії у Грузії. Саме під прапором цієї країни грав у матчі тринадцятий чемпіон світу.

А ще була участь у жінок одразу трьох збірних команд Грузії, що неймовірно спотворило підсумки чемпіонату. Сумарний рейтинг їх третьої команди був вищим за рейтинг понад п'ятнадцяти національних збірних. Ви можете уявити подібне на континентальній першості у футболі чи баскетболі? У чоловіків грузинських збірних грало ще більше...

А уявляєте, якби Грузія у жінок виставила свою четверту збірну, світових мега легенд - Нону Гапрндашвілі, Майю Чибурданідзе, Нану Александрію, Нану Іосіліані, Ніно Гуріелі, які колись жили в одному будинку на проспекті Іллі Чавчавадзе столиці Грузії, красеня Тбілісі й обігрували збірну світу!
Одна з кращих шахісток за всю історію гри мудрих багаторазова чемпіонка Олімпіади й світу Нона Гапріндашвілі подала в суд на виробника найуспішнішого на сьогодні (як мінімум з комерційного погляду) кіно про шахи - компанію Netflix, власників серіалу "Хід королеви".
Перша жінка у світі, яка стала міжнародним гросмейстером серед чоловіків, образилася за те, що в цьому серіалі її представили росіянкою...
Дмитро Нагорний

  4 Жовтня відбувся Конгрес ІКЧФ, який цього року проводися онлайн. В засідання Конгресу брали участь офіційні особи ІКЧФ на чолі з Президентом Еріком Рухом та делегати від національних федерацій тих країн, які входять до складу міжнародної федерації. Україна представлена Національним делегатом Олегом Городиським.
  На Конгресі було розглянуто пропозиції, які подали Національні делегати, але без їх голосування. Пропозиції були розбиті на такі блоки: фінансові пропозиції від ІКЧФ, фінансові пропозиції від членів-федерацій, пропозиції по турнірам (багато було запропоновано на зміну контролю часу), пропозиції дисциплінарного комітету, пропозиції з правил (в цей блок входили і пропозиції від України про відсторонення гравців, які представляють росію та білорусь), пропозиція по введенню нагороди від президента ІКЧФ та пропозиція про проведення наступного Конгресу в 2026 році.
  Після привітання президента ІКЧФ розпочали роботу Конгресу. Особливу увагу учасники приділяли обговоренню фінансових питань, як від ІКЧФ так і від національних федерацій. Основні питання це збільшення доходів та економія по різним запропонованим позиціям таким як відмова від медалей для титулів ССЕ та ССМ, відмова від призів, збільшення турнірних внесків на 50%, збільшення кількості турнірів, які проводить ІКЧФ скорочення терміну проведення очного Конгресу. Це було запропоновано для зменшення навантаження на бюджет ІКЧФ (обслуговування, утримання серверу), адже це досить значні суми. Також відмітили про необхідність та перегляд умов обслуговування та утримання серверу ICCF та необхідність пошуку більш дешевих варіантів.
  Виникали дискусії iз запровадження різних контролів. Змінювати традиційні контролі логічно через застосування комп’ютерів, це дозволяє гравцям грати більш оперативно та не затягувати гру. Хоча є багато шахістів, які виступають проти більш швидких контролів. Це питання досить давно постає, адже деякі партії можуть тривати 4-5 років, що не всіх влаштовує.
  Існуючі правила гри на сервері загалом підкориговуються та виправляються. Тому на них особливо не зупинялися. Виникла дискусія щодо фіксації результатів партій померлих гравців, пропонується застосовувати, в тому числі, присудження по поточній позиції.
  Наступний Конгрес пропонується провести у Нічеччині. Філіпіни зняли свою заявку з голосування. Тож маємо надію, що її підтримають і вже буде проведено очний Конгрес 2026 року де будуть вручені медалі та сертифікати, затверджені титули ICCF.
  19 жовтня завершується голосування, результати будуть оприлюднені.

  До ФЗШУ надійшло запрошення з Бразилії для наших шахістів з рейтингом 2330+. До участі запрошується 1 шахіст. Турнір починається 28 грудня 2025 року. Планується 4 категорія турніру. Турнір відбудеться на сервері ICCF з використанням методу контролю часу Triple Block з тривалістю турніру 500 днів, з початковим банком 50 днів та 3-денним додаванням на перші 50 ходів. В турнірі буде можливість виконання норм CCE, CCM, IM, SIM. Турнірний внесок не сплачується, однак річний членський внесок за 2025-2026 роки має бути сплачений. Бажаючі надсилають заявки до 15 жовтня включно електронну адресу  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду  Городиському Олегу Олеговичу. Остаточне рішення про включення шахіста до турніру приймає організатор.

Анастасія Вовк (Гуцко) народилася 27.06.1985 у місті Антрацит Луганської області
Жіночий міжнародний гросмейстер (2006)
Чемпіонка України серед дівчат до 18 років (2003)
Бронзовий призер командного чемпіонату Європи серед дівчат до 18 років (2003) у складі збірної України
Призер міжнародного гросмейстерського турніру «Феміда — 2003» (Харків)
Переможниця серед дівчат 2-го міжнародного молодіжного турніру “До вершин майстерності” (2004)
Срібний призер серед жінок міжнародного турніру пам’яті Володимира Калужина (2011)
Перше місце серед жінок у меморіалі Володимира Ельянова зі "швидких шахів" (Харків, 2015)
Авторка книги для дітей «ВірШахи»
Гросмейстерська шахопоезія Анастасії Вовк
- Шановна Настя! Розпочнім з нещодавнього книжкового фестивалю на ВДНГ в Києві. Там фото як хлопчик захоплено читає твою книгу визнано найкращим! Розкажи як все це починалося, твоя любов до шахової поезії. Як ти стала письменницею?
- Поезію я люблю і пишу змалечку. Вірші для дітей самі стали приходити до мене з народженням сина. Багато з них взяли до друку дитячі журнали. Потім я почала розповідати синові про шахи, і виявилося, що віршована форма подобається найбільше, особливо коли це ціла весела історія. Вірш «Заснули шахи» навіть став у нас передсонним. Тож я згадала свої дитячі мрії про цікаву шахову літературу і поєднала все у книзі «ВірШахи».
- Знайомство на фестивалі з відомим журналістом, письменником й видавцем Дмитром Чекалкиним спонукало тебе на нові плани?
- Авжеж! По-перше, «ВірШахи» тепер продаватимуться і у Книжковому клубі Дмитра Чекалкина. По-друге, розмова з паном Дмитром, як надзвичайно розумною та працьовитою людиною, мотивує і надихає до творчості. А у читацьких планах маю нову книгу Дмитра Чекалкина «Людський фактор-3», усі примірники якої, до речі, розкупили на Форумі видавців у Львові.
Після тривоги
Смерть залітає до мене, тягне з ліжка додолу,
Каже: «Збирайся швидше, час на прийом до Престолу».
Мружиться з осудом, ніби чекає покути,
Чухає спину косою, питає: «Чому ти не взута?
Попереду шлях тернистий, буду цілком відверта.
Хіба ти не знала, що маєш сьогодні померти?»
Дивлюся на босі пальці, піжаму, що вкрита пилом:
«Пробач, я ж іще молода, моя чорнокрила.
Уперше не чула тривоги, втома була засильна,
Радіймо, що ноги є, просто піду повільно».
Смерть оглядає кімнати: «А що воно тут за діри?
Хоч не моя справа, та дивний дизайн квартири».
Це, моя гострокоса, моcковcькa ракета зробила.
Можу сказати більше, та ти давно збайдужіла.
Гостя вивчає термос із учорашнім чаєм:
«Так ось чому так багато роботи ночами.
А що знаєш, що вмієш, чим можеш мені згодиться?»
Знаю: вбиває московія, бо ми українці.
Вмію любити своїх і вірити в них запекло.
Можу мocковитiв лічити у пеклі.
Смерть дістає сувій: довгий, як ніч без відбою:
«Ставлю тебе у чергу, потім прийду за тобою.
Пеклу ти не потрібна, для Раю занадто мстива.
Нащо мені цей клопіт, якого я не просила».
Смерть буркотить і зникає у довибуховій тиші.
Мій порятунок відкуплено — тими, хто любить більше.
- Ти вже не так часто граєш у шахових змаганнях, як раніше?
- Майже не граю з часів ковіду. Спочатку були карантинні обмеження, а у 2022-му році росія розпочала повномасштабну війну проти нас, і вже було не до турнірів. Ще у 2021 році в мене народилася друга дитина, і я досі не готова лишати її саму надовго. До того ж зараз у мене в пріоритеті написання нових книг, а не змагання.
- А чи грала ти колись за листуванням і як ти ставишся до подібної гри тепер, коли комп'ютери з легкістю перемагають найсильніших чемпіонів...
- Грала давно, коли відправляли паперові листи, без жодних комп'ютерів. У цьому був особливий шарм, кожен лист мав відбиток особистості відправника. Але, як не соромно зізнаватися, той єдиний турнір не дограла, бо він дуже затягнувся, а графік «живих» змагань був щільним Знаю, що зараз відповіді приходять швидко, але дозволено залучати шахові програми. Для мене це більше про змагання комп'ютерних потужностей.
- Зараз у Грузії відбувається командний чемпіонат Європи. Ти слідкуєш за цим змаганням? А з ким з його учасниць з України та інших країн Старого Світу ти грала?
- Слідкую за результатами наших збірних. Здається, грала з усіма, крім Наталі Жукової та наймолодшої учасниці команди Божени Піддубної. З Інною Гапоненко була нічия на Чемпіонаті України у 2015 році у Львові.
- Ти жила у Харкові. А потім переїхала до свого чоловіка до Львова. Добре знаєш як розвинуті шахи в Києві й Одесі. То яке місто у нас є шаховою столицею?
- Складне питання. Думаю, зараз за пальму першості змагаються Львів та Київ. Якби не війна, нарівні з ними міг бути Харків. Але постійні обстріли змусили багатьох переїхати.
- Ти активно цікавишся політикою й дуже патріотично висловлюєшся на підтримку України в цій божевільній війні з фашистською росією...
- Звісно, не можна мовчати, треба доносити правду всіма можливими засобами. У березні 2022 був відкритий лист від ФШУ до ЄШС щодо нападу росії на Україну, який я підписала. Також підпишу й інші листи, особливо щодо відставки колишнього віце-прем'єра рф Дворковича з посади президента ФІДЕ.
На Форумі видавців у Львові мала невелику розмову з журналістами із Франції, які приїхали до нас вже вдруге. Говорили не лише про книгу, а і про нашу вйну. Тішуся, що розумні люди бачать справжнє обличчя росії та її подальші загарбницькі наміри.
- Знаю що ти надсилала посилки на фронт до наших героїчних військових ЗСУ й дарувала їм шахи!
- Шахи дарувала ще давно, до повномасштабного вторгнення — відправляла разом з посилками. Потім про шахи ніхто не просив, і я розумію чому.
- Загальновідомо, що все-таки жінки поступаються силою гри в шахи чоловікам. На твою думку, чому так?..
- Щоб стати у якійсь справі найкращим/найкращою, треба повністю присвяти себе їй. Думаю, через поширені стереотипи дівчата від початку сумніваються, що зможуть забезпечити себе лише шахами і паралельно опановують інші професії. Жіноча багатозадачність дозволяє це, але забирає шаховий потенціал. Кажу, як людина, що вивчилася і на економіста, і на юриста, працювала помічником аудитора та адвоката. Юдіт Полгар та її родина не мали сумнівів, і в них усе вийшло.
Заснули шахи на столі
Заснули шахи на столі,
Хоча мені не спиться.
Сплять гордовиті королі
В закритій шахівниці.
Тура у сні ховає сміх,
Вона серйозна пані.
І кінь заснув, гроза усіх,
Коли стриба в тумані.
І сплять слони, знавці атак,
Що дали бій «грозі».
Заснули всі, і лиш пішак
Крадеться... у ферзі!
- Постав цих видатних шахістів у порядку своєї симпатії, починаючи з найулюбленішого - Таль, Фішер, Іванчук, Алехін, Капабланка, Карлсен, Штейн, Каспаров, Корчной, Ельянов.
- Звісно, що найбільше я симпатизую сучасним українським шахістам — Василю Іванчуку та Павлу Ельянову. Потім Леонід Штейн, Фішер, Карлсен, Капабланка, Алехін (грала колись його захист), Таль, Каспаров, Корчной.
Бліцанкета
1. Улюблена риса характеру в людині — доброта
2. Ваша домашня тварина — зараз немає, але раніше був кіт
3. Чи вірите астрологічним прогнозам — ні
4. Улюблене чоловіче ім'я — Юрій
5. Улюблене місце відпочинку — ліс
6. Найкрасивіше місто світу — Венеція
7. Улюблені місця в Києві — Поділ
8. Улюблений вид спорту — шахи
9. Улюблена телепередача — немає
10. Улюблений фільм — у дитинстві були «Зоряні війни», зараз претендентів занадто багато
11. Улюблені співак і співачка — немає
12. Улюблена пора року — літо
13. Улюблене свято — Різдво
14. Улюблені квіти — чорнобривці
15. Театр чи кіно — кіно
16. Улюблена страва — борщ
17. Улюблений напій — чай
18. Улюблений стиль одягу — кежуал
19. Улюблений колір пристрасті — фіолетовий
20. Які знаєте іноземні мови — англійська
21. Фунікулер чи річний трамвайчик — річний трамвайчик
22. Улюблений вислів — Роби, що маєш, і будь, що буде
23. Який ваш улюблений кумир — у кожної хорошої людини є чому повчитися
24. Ви щось колекціонуєте — монети з подорожей
25. Кава чи чай — чай
26 Яка мелодія стоїть на вашому телефоні — надійний спосіб розлюбити пісню — поставити її на дзвінок. Тому в мене щось з пропозицій телефону.
27. Улюблений український політик — Софія Федина
28. Побажання нашим читачам — мирного життя без росії
29. Мрія на цей рік — завершення війни, а ще щоб продався увесь наклад «ВірШахів», тоді зможу максимально донатити
30. Розкажіть свій улюблений анекдот — анекдот найкращий, коли пасує до ситуації, як часник до борщу. Анекдот без контексту, як і часник, гірчить.
«ВірШахи» — книга, що розважить і захопливо пояснить основи шахової гри. На вас чекають віршовані історії про королівську ворожнечу, сумну туру, улюблену літеру коня, найбільший страх короля та багато інших.
Вірші з кольоровими ілюстраціями на всю сторінку, завдяки яким шахові фігури стають зрозумілими та цікавими героями.
До кожного вірша на сусідній сторінці є поступове розкриття теми з шаховими діаграмами.
Книга буде цікавою як дітям, що ще не знають правил шахової гри, так і прихильникам шахів із досвідом.
Рекомендована Львівською обласною шаховою федерацією.
Авторка — Анастасія Вовк, міжнародний гросмейстер з шахів серед жінок, майстер спорту України.
Авторське виконання! Насолоджуйтеся!

https://www.youtube.com/watch?v=zCz4HEM6RJA&t=130s
Дмитро Нагорний

У товариському матчі зі шведами Sweden-Ukraine 2025 повела в рахунку 4,5:3,5. Вінничанин Віктор Гудок на 11-й дошці здобув красиву перемогу над Еваном Андерсеном. За цю першу в нашій команді  перемогу Віктор нагороджується грамотою ФЗШУ.

Наша зустріч з добродієм Олександром Кравченком відбулася 20 липня на свято День шахів відразу після Дня тренера. Привітавши зі святами ми почали спілкуватися. В цей час відбувався черговий турнір який організував Олександр. Змагання проходило в розкішному новому будинку торгового центру який дуже прикрасив старовину вулицю Глибочицьку на Подолі, без якого, як відомо, Київ неможливий.

Ліга Каштанового Коня у місті каштанів!

— Шановний Олександр! Розповідайте про ваші чудові плани охопити шахами переважну більшість наших дітей!
— Насправді все дуже просто: я хочу, щоб у кожної дитини був шанс. Шанс навчитися думати, аналізувати, помилятися й виправлятися. Шахи — це не лише про фігури й дошку, це про характер, стратегічне мислення, витримку. Ми вже працюємо над тим, щоб зробити шахи доступними в кожному мікрорайоні, не лише в центрі Києва, а й там, де про гуртки іноді й не чули. Я вірю, що діти, які грають у шахи, краще справляються з життям. Тож це навіть не план — це місія.

— Які головні проблеми в цьому і яка вам необхідна підтримка?
— Найбільша проблема — це нестача стабільної інфраструктури. Школи зацікавлені, діти горять, батьки підтримують — але часто немає де грати, немає з чого платити тренерам гідну зарплату, немає інвентарю. Ще одне болюче місце — інформаційна підтримка. Багато людей просто не знають, що поруч уже є сильний шаховий осередок. Ми дуже відкриті до партнерств — з меценатами, з бізнесом, з медіа. Нам потрібні не тільки кошти — нам потрібні однодумці.

— А звідки у вас така любов до шахів і коли почалося ваше захоплення грою мудрих?
— Це як перше кохання. З’явилося рано й нікуди не поділося. Почалося ще в Криму, в дитинстві. Я не був супер-дитиною-шахістом, але щось у цій грі мене тримало. Може, відчуття глибини. Можливість сісти за дошку й хоч на годину стати рівним з будь-ким — навіть з дорослим. Потім були перерви, інші справи, але шахи завжди повертались. А тепер я просто живу цим.

— Розкажіть про свій шаховий клуб на Троєщині, про своїх учнів, які вже мають серйозні успіхи за шахівницею.
— Наш клуб на Троєщині — це не просто про шахи. Це про довіру, розвиток і відчуття дому. У нас займаються діти від шести років, і вже є переможці міських турнірів, призери всеукраїнських змагань. Але я найбільше пишаюся тим, як вони ростуть як особистості. Дехто з них став лідером у класі, хтось навчився не здаватися після поразки. А головне — в них горять очі. Для мене це важливіше за медалі.

— А взагалі дивлюся, ваші турніри відбуваються по всьому Києву. Важко домовлятися з власниками шикарних місць для гри?
— Скажу так: усе залежить від людей. Є ті, хто з перших хвилин каже: «Це круто! Робіть!». А є ті, хто дивиться на шахи як на щось «нудне» чи «для пенсіонерів». Але з кожним турніром ми доводимо, що шахи — це і красиво, і престижно, і по-справжньому живо. І коли люди бачать, як діти грають у галереях, коворкінгах чи на дахах бізнес-центрів, — вони вже не питають «навіщо», вони питають «коли ще?».

— Один з найголовніших пунктів вашої своєрідної програми — повернути за десять років шахову корону в Україну…
— Це звучить сміливо, але я в це вірю. Не тому, що ми найкращі — а тому, що ми можемо стати найкращими. Україна має феноменальних шахістів, величезний потенціал, талановиту молодь. Але для того, щоб був чемпіон світу, треба не один талант, а ціла система: тренери, турніри, спаринги, підтримка, увага. Ми закладаємо фундамент. І якщо все складеться, через 10 років в Україні знову з’явиться ім’я, яке гримітиме в усьому шаховому світі.

— А шахове життя Києва і Криму, де ви раніше жили, відрізняються?
— Відрізняються, звичайно. У Криму було затишно, дуже багато сильних тренерів, але інфраструктура — обмежена. У Києві — більше можливостей, більше гравців, більше шуму. Але є одне спільне — шахова душа. І там, і там я бачив, як діти грають годинами без перерви, як після поразки не плачуть, а сідають за комп’ютер і розбирають партії. Це надихає.

— На ваш погляд, інтелект дітей, які грають у шахи, й не грають, чимось відрізняється?
— Важливе уточнення: гра в шахи не робить тебе розумнішим автоматично. Але вона точно прокачує мислення, пам’ять, уважність. Діти, які грають у шахи, частіше вміють зосереджуватись, краще планують, легше справляються зі стресом. Тож це не про IQ, а про інструменти. І ті, хто грають, просто мають більше таких інструментів у своєму рюкзаку.

— А зараз спонсорів і меценатів для проведення шахових турнірів важко знаходити? Які аргументи ви їм кажете, щоб заохотити?
— Скажу чесно: нелегко. Шахи — не футбол і не глянцева подія. Але коли ми показуємо результати, емоції дітей, атмосферу турнірів — це працює. Я кажу партнерам просто: «Ви не просто даєте гроші. Ви інвестуєте в покоління». І якщо вони бачать в цьому цінність — стають друзями, не просто спонсорами.

— Розставте за своєю симпатією цих шахістів, починаючи від найулюбленішого: Штейн, Таль, Бронштейн, Карпов, Корчной, Карлсен, Пономарьов, Каспаров, Іванчук, Фішер.
— 1. Таль — за магію.
2. Іванчук — за геніальність і непередбачуваність.
3. Фішер — за революцію в шахах.
4. Каспаров — за енергію.
5. Штейн — за глибину.
6. Бронштейн — за стиль.
7. Корчной — за характер.
8. Карлсен — за універсальність.
9. Карпов — за логіку.
10. Пономарьов — повага, але ще не легенда.
Бліцанкета
1. Улюблена риса характеру в людині — Чесність
2. Ваша домашня тварина — Кішка
3. Чи вірите астрологічним прогнозам — Трохи є щось в цьому
4. Улюблене жіноче ім'я — Олена
5. Улюблене місце відпочинку — Греція
6. Найкрасивіше місто світу — Київ
7. Улюблені місця в Києві — Парк Перемоги, Парк Наталка
8. Улюблений вид спорту — Шахи
9. Улюблена телепередача — Чесно, не дивлюся ТБ
10. Улюблений фільм — «Краще не буває» з Джеком Ніколсоном, 1997 рік
11. Улюблені співак і співачка — Стінг, Елла Фіджеральд
12. Улюблена пора року — осінь, оксамитовий сезон
13. Улюблене свято — День народження дітей
14. Улюблена марка автомобіля — Jeep
15. Театр чи кіно — Кіно
16. Улюблена страва — Аджарський хачапурі
17. Улюблений напій — Вода
18. Улюблений стиль одягу — Джинси, сорочка і кеди
19. Улюблений колір пристрасті — Жовтий
20. Які знаєте іноземні мови — англійська, трохи грецька
21. Фунікулер чи річний трамвайчик — Річний трамвайчик
22. Улюблений вислів — Життя надто коротке, щоб витрачати його на дрібниці
23. Який ваш улюблений кумир — Не створюю собі кумирів
24. Ви щось колекціонуєте — Постери кіно, Аркадні ігрові автомати
25. Кава чи чай — Скоріше кава
26 Яка мелодія стоїть на вашому телефоні — Стандартна
27. Улюблений український політик — Не маю вподобань серед українських політиків, бо вони не створюють політику, на мій погляд.
28. Побажання нашим читачам — Живіть своїм життям, не намагайтеся жити за шаблонами інших
29. Мрія на цей рік — Хочу створити Центральний Київський Шаховий Клуб
30. Розкажіть свій улюблений анекдот — - Йося, давно не бачились! Скільки років пройшло? Може по рамочці конячку? - Чому б і ні… - Ну ні так ні

"Це неймовірні почуття, коли зернятко зростає на твоїх очах Гордість за дітей і за те, що йдеш правильним шляхом. Те, що створюєш, дає плоди. Я зараз як та господиня, яка посадила у себе на підвіконні полуницю, а вона раз і проросла
Ці діти починали свій спортивний шлях на моїх очах. І завжди були поруч. Я бачив їх зльоти і падіння, сльози і радощі. А сьогодні Іванка привезла бронзу Чемпіонату України, а Артемій, лідер нашої збірної, першим серед одноклубників виконав І-й розряд!
Є привід пишатися! Є привід подякувати тренерам, батькам. За ваші вміння і терпіння. Дякую!"
Дякую й вам Олександре за цю шикарну зустріч! Хай ваші мрії збуваються!
Дмитро Нагорний

Олена Боріч (до шлюбу Тітова) народилася 28 березня 1963 у Києві. Міжнародний майстер серед жінок. Олена вихованка шахової школи київського Палацу піонерів та школярів. Тренувалася у Наума Левіна.
Багаторазова учасниця чемпіонатів Української РСР. У 1979 році у віці 16 років стала чемпіонкою України! Бронзова призерка чемпіонату України 1984 року.
Починаючи з 1996 року на міжнародних змаганнях представляла Боснію та Герцеговину. Загалом у складі національної збірної Боснії та Герцеговини за період з 1996 по 2016 років зіграла в 15 командних турнірах, з них: 11 шахових олімпіад та 4 командних чемпіонатах Європи. Найкращий результат — 7 місце на 1 шахівниці (шахова олімпіада 2004).
Жіночий феномен як не стати гросмейстером
- Оленка, ти одна з найперших серед наших шахістів виїхала за кордон, одружившись з Мухамедом Боричем з колишньої Югославії. Як пройшла твоя адаптація там?
- Я закохалась, дуже швидко вийшла заміж і поїхала в Югославію. Для дівчини, яка грає в шахи, важливо, щоб її обранець також грав в шахи. А Мухамед як і я грав захист Алехіна. Ну, це вже дійсно було багато спільного! Ще й з родичами чоловіка мені пощастило. Веселі вечірні посиденьки, пісні під гітару, келих вина, смішні анекдоти. Вітчим Мухамеда був професором босанського язика і директором радіо-телевізії. Мову вивчила швидко. Так, перед війною багато боснійців мусульман пили вино та їли свинину. Навіть національність така була «мусульмани-словʼяни». Раніше боснієць міг сам вибрати національність. Батько Мухамеда записав себе як хорват, а його рідний брат - як серб. Потім була така національність «мусульманин». Зараз в Боснії живуть бошняці. Взагалі балканці мають наш менталітет і мову схожу на українську.
- А шахове життя Києва і Європи, відрізняються?
- Дуже! В Європі шаховий клуб — це спільнота людей, які іноді зустрічаються, наприклад, в кафе, щоб пограти в шахи. В Києві клуб — це приміщення, де не тільки грають в шахи, а й навчають цій мудрій грі. Головний шаховий клуб Австрії знаходиться у Відні на стадіоні. Це приміщення було збудовано для хуліганів, яких тут утримували під час футбольних змагань. Там навіть решітки на вікнах залишились. В Австрії шахісти - дійсно любителі, працюють чи вчаться, а в турнірах грають у вихідні та ще й рано вранці. Це й зрозуміло. Якщо, наприклад, прибиральниця без освіти має 1500€ в місяць, то шахісту треба вкласти багато часу та праці, щоб виграти такий приз, ще й кожного місяця. Тому в Європі шахи - це любов без взаємності.
- Проживши у Старому Світі багато років ти вже під час війни повернулася в Україну з благополучної Австрії. Чому так?
- Моя матуся має 86 років. Коли почалась війна, ми з дочкою забрали її в Австрію, але мама дуже хотіла додому, сумувала. Два роки назад ми з мамою повернулись до Києва. Київ дуже змінився за останні роки. Це прекрасне сучасне місто. Я доглядаю за хворою мамою, але знаходжу час, щоб піти в театр, музей, парк, на виставку, концерт чи просто прогулятись вулицями рідного міста.
- Пригадую, ти подавала великі надії, ставши в юному віці чемпіонкою України. Але гросмейстером так й не стала. Що цьому завадило?
- Талант інколи може нашкодити. Коли все дається легко, забуваєш, що треба працювати. В дитинстві я була амбіційна - в 16 років стала чемпіонкою України серед жінок, закінчила школу з золотою медаллю, інститут. А в шахи я не грала, а гралась. Мені було цікаво. Маю декілька норм для гросмейстера, мала рейтинг понад 2300 і 5-6 разів програвала вирішальну партію в останньому турі. Думаю, що є такий жіночий феномен. Коли жінка щаслива, в неї виростають крила, зʼявляється енергія, тоді легко грати, виникає купа ідей. Наприклад, коли купила туфлі, про які мріяла, і прийшла на партію, це як маєш на пів пішака більше. А якщо ще й сумочку до них… А от на вирішальну партію приходиш така серйозна, а голова не працює.
- Тридцять років тому відбувся перший дивовижний турнір "Різдвяні зустрічі шахових перлин". Ти була серед учасниць де грали всі найсильніші українські шахістки. Ти іноді згадуєш це яскраве шахове шоу? А що ти думаєш про сьогоднішні шахи, вплив на них комп'ютерів, зокрема?
- Багато людей думають, що шахісти - це зануди. Але це зовсім не так! Дівчата, які грають в шахи, розумні, цікаві, красиві й гарно вдягаються. З ними приємно спілкуватися. Турнір "Різдвяні зустрічі шахових перлин" треба зробити традиційним. Компʼютери вбивають шахи як мистецтво, тому що грають краще, ніж люди. Зʼявилося багато шахраїв. Тому в наш час популярні швидкі шахи, тоді суперник не має часу побігти в туалет і підглянути в телефон як краще зіграти.
- Незабаром стартує командний чемпіонат Європи, де грати за нашу команду вчергове відмовилися лідери національної збірної України сестри Музичук...
- Україні зараз як ніколи потрібна підтримка. Але я не можу коментувати чи засуджувати Анну та Марічку, тому що не знаю причини, чому дівчата не грають за збірну України. Через війну багато українок виїхали за кордон, змінили спортивні федерації й будуть представляти другі країни на чемпіонаті Європи.
- Ти дуже активна й патріотична у Фейсбуці, де різними мовами розповідаєш що відбувається в нашій країні та рідному Києві...
- Так, це дуже важливо розповідати, що діється в Україні. В мене буквально над головою літають бойові дрони і ракети. Я своїми очима бачу знищені ворогом будинки, лікарні, дитячі садочки. Люди сплять в метро і коридорах. Мертвих дітей і вагітних жінок дістають з-під завалів. Російські дрони полюють на мирних людей. На кладовищі сотні свіжих могил, з фотографій дивляться молоді гарні хлопці, яким ще б жити і жити але вони вибрали захищати Україну і загинули як герої від навали орків, які як таргани лізуть на нашу землю. А російські пропагандони брешуть на весь світ різними мовами так, що Гебельс відпочиває. Але я вірю, що Україна вистоїть. Тому що в кінці добро завжди перемагає зло. А якщо ні, то це ще не кінець. Тримаємось!
- А з ким із відомих шахістів ти найбільше спілкуєшся, хто з них найактивніше підтримує Україну у цій божевільній війні з фашистською росією?
- В приватних розмовах майже всі підтримують Україну, але на офіційному рівні треба мати хоробрість виступити проти проросійської ФІДЕ, як це робить тренер Магнуса гросмейстер Петер Гейне Нільсен. Ось така «дуля в кармані» повʼязана з тим, що турніри ФІДЕ спонсоруються російськими грошима. Президент ФІДЕ - відомий російський політик Аркадій Дворкович, який працював з Путіним і Медведєвим і зараз працює для кривавої Росії.
- А за кого ти вболівала в українському фіналі за шахову корону чемпіона світу в матчі Руслан Пономарьов - Василь Іванчук?..)
- Вболівала за Руслана! Я тоді жила в Боснії й мої батьки передали мені з Києва лічильник Гейгера через Пономарьова. Моя мама тоді сказала Руслану: «Я за тебе помолюся і ти станеш чемпіоном світу» Всі сміялися, а 18-річний Руслан Пономарьов став чемпіоном світу!
- Розстав за своєю симпатією цих шахістів, починаючи від найулюбленішого: Штейн, Таль, Бронштейн, Карпов, Корчной, Карлсен, Пономарьов, Каспаров, Іванчук, Фішер.
- Іванчук, Карлсен, Каспаров, Таль, Пономарьов, Фішер, Бронштейн, Штейн, Корчной, Карпов. Давид Бронштейн - киянин, був капітаном команди Київського Палацу піонерів за який я грала в Тбілісі в 1977.
Бліцанкета
1. Улюблена риса характеру в людині — чесність і порядність.
2. Ваша домашня тварина — дуже люблю котів та собак, але зараз не можу собі дозволити. Сумую за собачкою, яка залишилась в Австрії з дочкою.
3. Чи вірите астрологічним прогнозам — вірю, якщо прогноз мені подобається.
4. Улюблене чоловіче ім'я — Володимир. Так звали мого батька. А ще Володимир Великий, Мономах, Кличко, Зеленський, Ла-ла-ла…
5. Улюблене місце відпочинку — парк Муромець.
6. Найкрасивіше місто світу — Рим, щоб побачити. Париж, щоб прогулятися. Київ, щоб милуватися кожного дня.
7. Улюблені місця в Києві — Андріївський узвіз та Пейзажна алея
8. Улюблений вид спорту — звісно шахи. В шахах жінки на рівних грають з чоловіками і часто перемагають.
9. Улюблена телепередача — «Сніданок з 1+1» особливо після того, як побачила артистів наживо. Такі милі і позитивні.
10. Улюблений фільм — «The Bodyguard» (Охоронець), «Pretty woman» (Красуня), «Groundhog Day» (День сурка)
11. Улюблені співак і співачка — Freddie Mercury та Zaz. З українських співаків мені подобається Святослав Вакарчук. Перший раз його побачила на шаховій Олімпіаді, коли він прийшов підтримати українську збірну.
12. Улюблена пора року — літо. Сонце, квіти, фрукти, яскравий одяг…
13. Улюблене свято — Новий рік. Він приходить з подарунками, приносить надію на краще і його в нас завжди святкували два рази.
14. Улюблені квіти — чорнобривці, як символ української культури.
15. Театр чи кіно — беззаперечно театр. Шанувальники театру не їдять попкорн під час вистави.
16. Улюблена страва — щось новеньке, тому завжди замовляю спеціалітет ресторану або країни, в якій перебуваю. Наприклад в Намібії їла мʼясо крокодила.
17. Улюблений напій — влітку квас, а взимку компот із сухофруктів.
18. Улюблений стиль одягу — oversize та анімалізм (леопардові лосини не вдягаю, хоча було діло…)
19. Улюблений колір пристрасті — помаранчевий і всі відтінки сірого.
20. Які знаєте іноземні мови — сербську, хорватську та російську. Англійською і німецькою можу спілкуватися.
21. Фунікулер чи річний трамвайчик — фунікулер, часто ним користуюсь.
22. Улюблений вислів — «Не кажи «гоп», поки не переїдеш Чоп» «Дякую, боже, що взяв грошима».
23. Який ваш улюблений кумир — «не сотвори собі кумира» Подобається Жужа Полгар, видатна шахістка, яка не тільки монетизувала свій труд і талант, але має цікаве якісне суспільне та приватне життя.
24. Ви щось колекціонуєте — полюбляю купувати шарфики, але майже ніколи не ношу, тому можна сказати, що колекціоную.
25. Кава чи чай — вранці кава, потім тільки фруктовий чай (чорний пʼю рідко і тільки з молоком).
26 Яка мелодія стоїть на вашому телефоні — “By the seaside” ale мій телефон майже завжди на вібрації, щоб нікому не заважати.
27. Улюблений український політик — Володимир Зеленський. Чесно, я за нього не голосувала. Але «на переправі коней не міняють» Зараз він гідно представляє Україну.
28. Побажання нашим читачам — мирного неба над головою й частіше посміхатися один одному.
29. Мрія на цей рік — щоб по всім російським телеканалам показали «Лебедине озеро».
30. Розкажіть свій улюблений анекдот — Чому чоловіки люблять дівчат, які грають в шахи? Тому що вони годинами можуть мовчати й слідкують за своїми фігурами!
Boric, Elena vs Moser, Eva
39th Olympiad Women · 2010 · Queen's pawn (A40) · 1-0
1.d4 e6 2.Nf3 f5 3.c4 Nf6 4.Nc3 Bb4 5.Qc2 O-O 6.Bd2 b6 7.e3 Bb7 8.Bd3 Qe8 9.O-O-O a5 10.a3 Bxc3 11.Bxc3 d5 12.cxd5 Bxd5 13.Nd2 Bxg2 14.Rhg1 Bb7 15.d5 Ba6 16.dxe6 Bxd3 17.Qxd3 Qxe6 18.Nf3 Ne8 19.Rxg7+ Nxg7 20.Rg1 Re8 21.Rxg7+ Kf8 22.Ng5 1-0
Єва Мозер була чемпіонкою Австрії серед чоловіків.
Дякую Оленка тобі за цю шикарну зустріч! Хай твої мрії збуваються!
Вся Україна чекає на «Лебедине озеро»...
Дмитро Нагорний

Федерація заочних шахів України організовує масштабний відкритий турнір - Меморіал Олександра Вайсмана 9-го чемпіона Європи ICCF.

Турнір буде проведено в один етап за системою SILLI (10 партій).
Гравці можуть брати участь одночасно у 2-х групах.

• Меморіал Олександра Вайсмана A та A1 (2 групи): гравці 2400+ ELO
• Меморіал Олександра Вайсмана B та B1 (2 групи): гравці 2300 - 2399 ELO
• Меморіал Олександра Вайсмана C та C1 (2 групи): гравці 2200 - 2299 ELO
• Меморіал Олександра Вайсмана D та D1 (2 групи): гравці 2000 - 2199 ELO
• Меморіал Олександра Вайсмана E та E1 (2 групи): гравці 0 - 1999 ELO

Початок турніру – 1 грудня 2025 року.
Турнір відбудеться на сервері ICCF з використанням методу контролю часу Triple Block з тривалістю турніру 350 днів, з початковим банком 75 днів та 1-денним додаванням на перші 50 ходів.
Обраховуються рейтинги ICCF, встановлюються кваліфікаційні нормативи.
Гравці можуть зареєструватися через систему прямого входу ICCF на сервері ICCF, відкривши меню «Нові події – Україна».
Вартість участі за системою прямого входу DE становить 8 євро за один турнір, або 395 грн через розрахунковий рахунок ФЗШУ.
Кінцевий термін подання заявок – 17 листопада 2025 року.
Кінцевий термін подання заявок від NF – 15 листопада 2025 року.
Електронні сертифікати будуть видані за перші 3 місця.

Міжнародний турнір пам'яті 9-го чемпіона Європи ICCF
Олександра Вайсмана (1938-2019).
Вайсман Олександр Наумович народився та жив у Харкові.
У заочних шахах: міжнародний майстер ICCF (1975), 9-й чемпіон Європи (1976), учасник фіналу 9-го чемпіонату світу (1977, 8-9 місця). У складі збірної СРСР переможець 2-го (1983) чемпіонату Європи.
У шахах: Заслужений тренер України, Майстер національної збірної України, Чемпіон України 1975 року.
Понад 20 років різноманітного досвіду роботи в шахах з шахістами різної кваліфікації;
робота за контрактом – Франція, США, Ямайка, Йорданія, Ізраїль, Казахстан, Сінгапур; тощо;
головний тренер студентської команди - переможець чемпіонату світу;
головний тренер команди - володар 4-х Кубків Європи серед клубів серед жінок (Словенія - 99);
головний тренер збірної Йорданії на 15 АЗІЙСЬКИХ ІГРАХ (Доха 2006);
головний тренер клубів Аммана на 7 турнірах арабських клубів (Амман 2006) - бронзова медаль;
неодноразово був головним тренером юніорських, чоловічих та жіночих команд України: Менорка-96 (Іспанія), Меделін - 96 (Колумбія), Жагань-97 (Польща), Таллінн - 97 (Естонія), Оропеса-дель-Мар - 98 (Іспанія) тощо;
вища кваліфікаційна категорія.
Серед його учнів – GM&IM: А.Коробов, А.Голощапов, А.Берелович, Б.Альтерман, В.Неверов, А.Стрипунський, М.Бродський, С.Овсієвич, І.Смірнов, Т.Василевич, О.Александрова, Л.Шмутер, М.Недобора, Л.Мілов, А.Сурядний, Ю.Корсунський, С.Реуцький, Хадер Ч., Самкурі А., С.Хмельницький та ін.

Оригінальний текст оголошення тут.

  Розпочалася півфінальна стадія чемпіонату Єропи European Server Championship 2025 Semi-Final. Гравці розбиті на 22 групи по 13 учасників у кожній. Турніри мають 5-ту категорію зі встановленими кваліфікаційними нормативами IM, SIM. У наступне коло – турнір кандидатів, виходять по два учасники за кращими показниками, але тільки за наявності позитивного результату (правило 1.3.1. ICCF). Наші заочники зробили загалом 12 записів. Найбільше - по три записи, у Едуарда Москаленка і Сергія Яковлєва.

  Бажаємо удачі!