Одесит Артур Подгурський зайняв друге місце у турнірі кандидатів європейського Чемпіонату EU WS Campionship 2015 Candidates Tournament 01, що дозволило йому кваліфікуватись у фінал чемпіонського турніру!
Перше місце посів польський GM Rafael Pierzak з 8 очками з 14 можливих (+3-1=10). На пів-очка менше відразу у 7(!) шахістів – половини турнірної таблиці. Щільність результатів зашкалює! Друге місце Артутру принесли дві перемоги (при одній поразці) і по цьому додатковому показнику він опинився вище решти претендентів на вихід до фіналу. Подіяло «правило Баумбаха» - вище той, у кого більше перемог.
Артуру вдалося залишити позаду себе «стріляних вовків» гросмейстерів Бориса Зака і румуна Віорела Войцулеску і ще 9-х сеньорів.
Бажаємо Артуру вдалої гри у фіналі!

Після закінчення турніру першої ліги 30 Ukraine Chempionship First League group2 стали відомі перші три фіналісти 30-го Чемпіонату України. Переміг Валерій Ханас зі Львова 7 очок з 10 можливих. Друге-третє місця з 6,5 очками розділили Ігор Ткаченко з Черкас і Сергій Дегтярьов з Херсона. Призери нагороджуються грамотами ФЗШУ.

Боротьба за 22 Кубок світу World Cup 22 і, відповідно, за 6000 євро призових розпочалась. На початковій стадії preliminary 871 гравець розбитий на 67 груп по 13 шахістів в кожній. Боротьба на початковій стадії триватиме до 30 червня 2019 року. Переможці з цих груп змагатимуться у півфінальних турнірах.
Середній рейтинг по 870 записам – 2144. П’ята частина гравців з титулами: 3GM, 41 SIM, 52 IM, 7 LGM. Найбільше записів зробила Росія, далі – Німеччина і США.
Від ФЗШУ вирішили позмагатись 22 шахісти, які зробили 24 записи – по два турніри гратимуть подоляни Володимир Бабійчук та Ігор Пастухов. А рекордсменом став Річард Кларк з Англії, який записався відразу у 10 турнірних груп. На один запис менше у аргентинця Даріо Перейра, 8 записів у Фердінанда Бурмейстра із США. Та, чи переросте кількість у якість? Зате награються від душі…
Надіємось на успішну гру наших шахістів!

Розпочався новий цикл боротьби за жіночу шахову корону.

Традиційно ICCF розпочинає одночасно фінал і відбіркові (півфінальні) турніри. За чемпіонський титул у фіналі  11 Ladies WorldChampionshipFinal  боротимуться шахісток з 8 країн світу. Серед них віце-чемпіонка світу киянка LGM Тетяна Мойсеєнко (2272). Безумовною фавориткою можна вважати дворазову чемпіонку світу LGM Ірину Перевьорткіну (2469). Конкуренцію їй складатимуть ще дві росіянки – LGM Галина Дмитрієва (2379) і LIM Галина Кутеньова (2226), а також дві німкені - LGM Світлана Клостер (2383) і LGM Крістін Ашатц (2377). Як завжди, має намір боротись за високе місце LGM Вільма Дамбраускайте (Литва , 2327). Чомусь відмовилась від участі у фіналі бронзовий призер останнього чемпіонату Славоміра Хулесова зі Словаччини. Інших учасниць фіналу можна вважати темними конячками, здатними на сюрпризи.

Відразу три наших шахістки боротимуться на стадії півфінальних турнірів за вихід у фінал наступного 12-го чемпіонату світу. У першій півфінальній групі LWC12/sf01 змагатиметься Юлія Ткаченко (2294) з Черкас, у другій LWC12/sf02 – Вероніка Татарська (2147) з Вінниці, у третій LWC12/sf03 – киянка LIM Тетяна Вороніна (2250). З кожної півфінальної групи у фінал виходять по 2 учасниці.
Побажаємо успіху нашим учасницям!

На фото: Бронзова медалістка 10-го чемпіонату світу прекрасна ( зріст 188 ) Славоміра Хулесова зі Словаччини ділиться своїми планами боротись за світову шахову корону зі старшим тренером нашої жіночої збірної Андрієм Шеретюком під час Конгресу ІКЧФ у  Албені. Але з участю у фінальному турнірі щось не склалося…

Нарешті кримчанин Володимир Суседенко подолав кваліфікаційний бар’єр міжнародного майстра!
Сталося це у турнірі 6 категорії 800 Anivеrsario Orden de Predicadores-B, що організувала на честь національного ювілею Іспанська асоціація заочних шахів АЕАС.
Володимир закінчив виступ з результатом 8,5 очок з 14 можливих (+3), поки очолює турнірну таблицю і має хороші шанси на перемогу у цьому турнірі.
Володимир давно демонструє стабільну гру, двічі ставав срібним призером чемпіонатів України, але йому фатально не щастило з кваліфікацією ІМ. У 2-х турнірах - Slav IV board 4 та Geet Memorial - йому не вистачало лише пів-очка. І ось зачароване коло розірвано! Бажаємо Володимиру Суседенку якнайшвидше подолати другу кваліфікацію і отримати титул міжнародного майстра!

Юрій Анохін з Луганська розділив 1-2 місця (за коефіцієнтом у нього друге) на престижному міжнародному турнірі BdF 5-ї категорії Germany Candidate Master 03-A.
Як і у переможця - Pirs Jernej з Словенії - у Юрія 8,5 очка з 13 можливих (+4). Раніше повідомлялось на нашому сайті, що цей результат дозволив Юрію вдруге кваліфікуватися на майстерський норматив і отримати титул міжнародного майстра ІМ.
Бажаємо Юрію Анохіну нових перемог!

Федір Парфенович Богатирчук - великий український шахіст і патріот, який прожив довге драматичне життя. Він народився у Києві 14(26) листопада 1892 року у сім’ї дирижера церковного хору і однієї із співачок цього хору. Батько рано помер і Федору прийшлося докласти чимало зусиль, щоб допомогти матері (у сім’ї було ще двоє дітей) і самому здобути освіту. З юності брав участь у шахових турнірах. У 1911 році в 19-річному віці став чемпіоном Києва, випередивши майбутнього претендента на світову першість Юхима Боголюбова.

Після закінчення другої класичної гімназії Богатирчук  вступив на медичний факультет Київського університету Святого Володимира. Далі було навчання в університеті і роман з майбутньою дружиною, любов з якою вони пронесли через усе життя. У 1914 році брав участь у міжнародному турнірі в Мангеймі (Німеччина), який  був незакінченим через початок Першої світової війни.  Богатирчук разом з групою інших представників Росії на чолі з майбутнім чемпіоном світу Олександром Альохіним був інтернований і повернувся в Росію тільки через півтора року. У неволі зблизився з Альохіним, зіграв з ним не одну сотню партій. У подальшому, коли Альохін доволі часто приїзжав у Київ, неодмінно гостював у Богатирчука. У 1917 році він закінчив Київський університет, отримав диплом лікаря, після чого відправився добровольцем на фронт. Під час громадянської війни служив полковим лікарем в корпусі Українських Січових Стрільців. У 1920-1930 роках Богатирчук активно займався шахами.

В 1923 році у другому чемпіонаті РСФСР він поділив 3-6 місця і отримав звання майстра. У першому чемпіонаті України ( Київ 1924 рік) він зайняв друге місце. Сучасники Богатирчука пригадують, що він був спонсором шахового клубу при Київському палаці піонерів і був благодійником для його членів. Успішними були виступи Богатирчука   в п’яти чемпіонатах Радянського Союзу з найсильнішим у світі на той час складом учасників. У 1927 році став чемпіоном СРСР, розділивши перше місце з Петром Романовським.  На трьох чемпіонатах у 1923,1931,1934 роках ставав бронзовим призером, діливши третє місце з видатними шахістами того часу. У 1926 році Богатирчук видав перший підручник шахової гри на українській мові «Шахи». На Другому Московському міжнародному шаховому турнірі 1935 року український майстер зіграв внічию з двома екс-чемпіонами світу - Еммануїлом Ласкером і Хосе-Раулем Капабланкою, а також обіграв майбутнього чемпіона світу Михайла Ботвинника. Слід підкреслити, що Федір Богатирчук був єдиним радянським шахістом, який мав позитивний баланс в партіях з Ботвинником - три перемоги і дві нічиї.

В 1940 році Богатирчук стає доктором медичних наук, професором, працює в Києві лікарем, викладає рентгенологію і як науковий співробітник працює при кафедрі рентгенології Київського університету. Під час нацистської окупації  Богатирчук, залишений у Києві для лікування поранених червоноармійців, був заарештований гестапо і чудом залишився живим – німці пощадили професора  і чемпіона з шахів. Після війни Богатирчук опинився в американській окупаційній зоні. Щоб уникнути репатріації в СРСР, він брав участь в турнірах під вигаданими прізвищами Богенхольс або Богенко. У 1948 році емігрував до Канади, став викладачем медичного факультету Оттавського університету спочатку в якості лектора, а потім професора рентгенівської анатомії. Опублікував понад 30 наукових праць в американських, канадських і європейських  виданнях. Богатирчук брав участь в чемпіонатах Канади (в 1949 - 2-е місце, в 1951 - 3-е місце). Продовжував грати в міжнародних турнірах, за винятком тих, де брали участь радянські гросмейстери. Грав за команду Канади на Всесвітній шаховій Олімпіаді  1954 року в Амстердамі. У тому ж році став міжнародним майстром. В 1958 році захворів глаукомою, був прооперований і мало-помалу відійшов від турнірної боротьби. Відійшовши від практичної гри, почав грати за листуванням. У 1967 році ФІДЕ за пропозицією Міжнародної шахової федерації гри за листуванням (ІКЧФ) присвоїла Федору Богатирчуку  звання міжнародного майстра.

 Радянська влада жорстко блокувала «колаборанта і українського буржуазного націоналіста»: його ім'я викреслили з усіх шахових довідників і не згадували в шаховій історії. Федір Богатирчук помер в 1984 році напередодні  матчу Карпов – Каспаров, його біографія з'єднала епохи великих шахових чемпіонів - від першого Вільгельма Стейніца до тринадцятого - Гаррі Каспарова.

З нагоди 125-річчя з дня народження Федора Богатирчука харківський сеньйор ІКЧФ Андрій Єременко люб’язно надав свої дослідження біографії видатного нашого земляка. В основу цієї статті покладені матеріали, що готувалися до 110-ї річниці Богатирчука.

«У нас у Києві кумиром був Федір Парфенович Богатирчук, чемпіон України. Він грав дуже гостро, сміло…» Давид Бронштейн, «Сповідь нонкомформіста» (Шахматы в России №8, 1996г.).

«Мені у житті дуже пощастило – я зустрів двох шахових гігантів. Перший – Пауль Керес, надзвичайна особа. І друга постать – це Федір Парфенович Богатирчук. Я з ним познайомився випадково у Канаді в 67-му. Під час окупації Києва він врятував сотні людей1. Це був державний розум. В моїй уяві Керес і Богатирчук були Гулліверами. Ці великі фігури акумулювали національні соки. Коли, як то кажуть, і Бог осяює благодаттю…» Борис Спаський (Шахматное обозрение №6, 1997г.)

Можливо, Федір Богатирчук грав ще у Всеросійському матчі за листуванням Північ-Південь на ста дошках у 1911-12 роках (Боголюбов у тому матчі брав участь, а Богатирчук як раз у 1911 році переміг у першості Києва). Перші три з його існуючих заочних партій були зіграні по телефону між Києвом і Ленінградом у кінці 20-х. У 50-ті Богатирчук починає грати за листуванням на 1-й дошці команди Канади у дружніх матчах з Норвегією, Південною Африкою, Новою Зеландією. В останньому матчі його партнером був Ортвин Сарапу (учасник міжзонального турніру 1967 року), емігрант з Естонії, який приблизно в той же час грав за листуванням з Кересом. У 60-х Богатирчук двічі легко виграє національні турніри, а у 1967-му році стає першим у Канаді міжнародним майстром ІКЧФ (другим через рік став Дункан Саттлз) по результатам гри на першій дошці у заочній Олімпіаді. Інтерес представляє партія з найсильнішим заочником 60-х, 5-м чемпіоном світу ІКЧФ американцем Хансом Берлінером, застосувавшим український варіант, неодноразово випробуваний Богатирчуком раніше. У цей період Богатирчук продовжує активну науково-дослідну роботу в університеті Отави, результати якої докладає на міжнародних конференціях з анатомії, рентгенології і геронтології (1954-1969) і публікує у багатьох статтях2, не полишає політичну діяльність3 і участь у змаганнях за шаховою дошкою. Так у 1949-55 роках він тричі брав участь у першості Канади і кожний раз – так як і в 1923-1934 роках у п’яти першостях СРСР4 – стає призером5, а в 1954-му році у складі збірної Канади грав на Олімпіаді FIDE у Амстердамі. Можливо, найбільш сильним з заочних змагань Богатирчука був турнір, організований Спілкою Листувальників Нідерландів (1969-72). Богатирчуку було вже понад 80 (а серйозні проблеми із зором у нього почались ще у 1958-му), але він достойно боровся з гросмейстерами-заочниками і знову посідає призове місце. У 1970 році професор Богатирчук іде у відставку. Не дивлячись на вік, він продовжує брати участь у заочних південь- і панамериканських змаганнях, а також ( на додаток до ранніх шахових видавництв6,7) публікує свою автобіографічну книгу8 (авторський рукопис мав первинну назву «Шахи, медицина і політика у моєму житті»). Остання з відомих партій Богатирчука була виграна ним у чилійського гроссмейстера-заочника у 1977 році. У зв’язку із сторіччям Ф.П.Богатирчука Канадська ассоціація заочних шахів провела меморіальний турнір 7-ї категорії ІКЧФ (з нормою міжнародного майстра)за участі 15-ти гравців з 10-ти держав9. До 110-ї річниці був Канадською Асоціацією Заочних Шахів СССА був проведений меморіальний турнір Bohatirchuk-110 Memorial, а також товариський матч Україна – Канада, що закінчився переконливою перемогою нашої команди 24:8.

Як повідомлялось, ініціатором товариського матчу Canada-Ukraine (Bohatirchuk-125) виступила ФЗШУ. Канадська асоціація заочних шахів Canadian Correspondence Chess Association змогла виставити тільки 20 дошок. Відповідно до пропозиції з Канади наш капітан Андрій Єременко з Харкова підібрав по рейтингу, розставив по дошкам наших гравців і узгодив склад з суперниками. Як бачимо, майже на всіх дошках рейтингова перевага українських шахістів. Нашу команду очолює срібний призер 25-го чемпіонату України Олег Зеленюк з Кривого Рогу.
З 40 гравців, що беруть участь у цьому матчі, титулована тільки киянка Тетяна Вороніна. Вона нещодавно виконала другий кваліфікаційний норматив LIM і чекає присвоєння титулу на черговому конгресі ICCF.
Турнірний організатор Володимир Галицький з Києва. Система автоматичного призначення суддів, що запроваджена ICCF, визначила турнірним директором (суддею) матчу міжнародного арбітра ICCF Shakel Corky (США).
Це другий товариський матч між командами України і Канади. У 2003-2004 роках відбувся перший матч, що закінчився переконливою перемогою наших шахістів 24:8.
Цей матч присвячується 125-й річниці з дня народження видатного українського і канадського шахіста Федора Богатирчука.
Стимули для гравців нашої команди традиційні: ФЗШУ нагородить грамотою шахіста, який здобуде першу перемогу, зафіксує командну перемогу, а також гравців, що здобудуть по дві перемоги на своїх дошках.
Всім спортивної удачі!

Починається прийом заявок на фінальний турнір 29-ї першості України від шахістів, які посіли 1-3 місця у відбіркових змаганнях UKR-C29FL1 , UKR-C29FL2 та тих, що посіли 1-5 місця у 27-му чемпіонаті України 27 Ukraine championship final.
До подачі заявки необхідно сплатити турнірний внесок 150 грн, річні членські внески у розмірі 20 грн за рік.
По квоті президента будуть надсилатися персональні запрошення починаючи з шахістів з більш високим рейтингом ICCF (станом на 1 жовтня 2017 року).
Переможець нагороджується Кубком, спортивною золотою медаллю, грамотою ФЗШУ . Призери отримують медалі і грамоти ФЗШУ.
Заявки направляти до 1 грудня 2017 року на адресу турнірного організатора Галицького Володимира Володимировича: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду з копією відповідальному секретарю ФЗШУ Ярошенку Юрію Трохимовичу – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .
Положення про змагання тут .